Вступна кампанія 2023 року: до чого готуватися абітурієнтам

До початку вступної кампанії залишилося якихось пів року, але й досі законодавчо не визначено, як проходитимуть вступні іспити: зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), національний мультипредметний тест (НМТ) чи щось інше?

Наразі у Верховній Раді зареєстровані три законопроєкти, що мають унормувати ці питання. Один – урядовий, що містить пропозиції МОН (8228-1) та два депутатських: 8228 (автори – Лариса Білозір та інші) і 8228-2 (автори – голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак з колегами). 

Автори перших двох пропонують віддати всі рішення на розсуд Міністерства освіти (власне, так і було минулої вступної кампанії). Натомість автори останнього (голова комітету Бабак і його колеги) намагаються детально розписати в законі, як має проходити НМТ. І в разі ухвалення саме цього законопроєкту Міністерству освіти доведеться дотримуватися вже прописаних механізмів.

Невідомо, чиї ідеї зрештою переможуть у парламенті. Але в загальних рисах зрозуміло, до чого готуватися вступникам, бо в позиціях МОН і народних депутатів є чимало спільного. Різниця лише в деталях. Отже, як завершиться навчальний рік і буде організований вступ?

Немає сумнівів у тому, що державної підсумкової атестації цього року не буде. Це чітко визначено в усіх трьох законопроєктах. 

І тут немає сенсації, бо, на жаль, ми живемо в таких реаліях давно: з об'єктивних причин востаннє ДПА проводилася в Україні у 2019 році, ще до пандемії коронавірусу.

Знову національний мультитест

ЗНО в традиційному форматі не буде, замість нього проведуть НМТ, як це було у 2022 році. 

Генеральний директор директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН Олег Шаров пояснює: «Ніхто від ЗНО не відмовляється, але зараз провести його в традиційному форматі неможливо, передусім, з питань безпеки. Залишаються проблеми з логістикою. Практично неможливо надіслати пакети з паперовими завданнями спеціальною поштою в усі куточки України і за кордон, а потім повернути бланки завдань таким самим чином. І, нарешті, фінанси. Бюджетне фінансування передбачене, але вже в 2022 році міністерству доводилося залучати додаткові кошти для окремих ланцюжків технологічного процесу зовнішнього оцінювання. Наша задача – організувати все так, щоб максимально наблизити НМТ до ЗНО».

Уже зрозуміло, що, на відміну від минулого року, на НМТ буде два тести: перший – з обов'язкових предметів і другий – з предметів за вибором. 

І якщо минулого року національний мультитест охоплював лише українську мову, математику та історію України, то тепер загальний перелік предметів буде більшим: до нього додадуть іноземну мову та природничі науки – фізику, хімію, біологію і, можливо, навіть географію (цей предмет запропонований у законопроєкті Сергія Бабака та його колег).

Головна інтрига полягає лише в тому, які навчальні предмети мають обов'язково входити до мультипредметного тесту, а які – за вибором вступника. От тут у Міносвіти і в групи народних депутатів різне бачення.

Предметні блоки мультитесту: позиція Міносвіти

У Міносвіти вважають, що основний НМТ має містити чотири обов'язкових предмети: українська мова, математика, історія України та іноземна мова.

Тестування планують провести в один день, але двома блоками з короткою перервою між ними:

• перший блок – українська мова та математика; 
• другий блок – історія України та іноземна мова. 

Це означає, що для складання основного НМТ вступникам потрібно буде прийти на пункт тестування лише один раз, що важливо з міркувань безпеки, а також легше організаційно і фінансово.

Якщо ідеї МОН будуть підтримані, то можна передбачити, що обов'язкове тестування з іноземної мови потішить далеко не всіх школярів.

З одного боку, відомо, що цей навчальний предмет викладається на належному рівні аж ніяк не в усіх школах. І ми бачили це за результатами ЗНО протягом багатьох років. А репетитора можуть дозволити собі не всі, особливо в умовах нинішньої кризи. Тому перед запровадженням обов′язкового тестування з іноземної мови не зайвим було б промоніторити, як цей предмет викладається в школах, які є проблеми, якої підтримки і допомоги потребують вчителі.

З іншого боку, про те, що ЗНО з іноземної мови врешті буде обов'язковим, говорилося давно. Так, у документах Міносвіти закріплена вимога володіння англійською мовою вступниками на бакалаврат на рівні В1 саме до 2023 року. Зрештою, ми ж європейська країна.

«Тест з іноземної мови не буде таким вже складним і великим, у ньому не буде аудіювання. Уряд бачить перспективи суттєвого розширення сфери використання англійської мови як мови міжнародного спілкування. Німецька, французька та іспанська мови також є дуже важливими на шляху підготовки України до повноправного членства в ЄС. Молодь наразі активно цікавиться іноземними мовами, без знання яких здобути сьогодні якісну вищу освіту неможливо. І буде цілком справедливо, якщо високий рівень знань іноземної мови буде збільшувати шанс здобути місце навчання за державним замовленням», – каже Олег Шаров.

Як бачимо, до переліку обов'язкових предметів не ввійшли природничі науки. Але як можна вчитися на лікаря, наприклад, без знання біології?

Для вирішення цього питання Міносвіти пропонує провести ще один додатковий тест НМТ – з фізики, хімії чи біології. Його складатимуть не всі, а лише ті, хто матиме таке бажання.

«Ми розуміємо, що зараз більшість школярів не можуть вивчити хімію, фізику чи біологію на належному рівні, бо не мають доступу до лабораторій. Скласти НМТ з обов'язкових компонентів буде достатньо для вступу на будь-яку спеціальність. Але хочемо дати можливість тим, хто підготувався з природничих дисциплін, скористатися своїми знаннями», – наголошує Олег Шаров.

Міносвіти також хоче дозволити вступникам впливати на результати тестування: за бажанням можна буде замінити оцінку з історії чи іноземної мови в конкурсному балі на оцінку з фізики, хімії чи біології, отриману на додатковому тесті.

Складові мультитесту: позиція Сергія Бабака та його колег

У законопроєкті Сергія Бабака та його колег – народних депутатів (8228-2) запропоновано, щоб кожен абітурієнт складав два тести НМТ, які проводитимуться в різні дні.

Перший тест – із двох обов'язкових предметів (українська мова та математика), однаковий для всіх.

Другий тест – із двох предметів за вибором:

• перший предмет – на вибір історія України / одна з іноземних мов;
• другий предмет – на вибір хімія / фізика / біологія / географія або історія / іноземна мова (якщо їх не обрали як перший предмет).

Тобто, на відміну від минулого року, історія України може стати обов'язковим предметом на тестуванні. І це гаряче обговорюється в експертному середовищі та серед учителів і батьків.

«Історична освіта має значення для формування світогляду: війна показала нам, до чого призводить нехтування історією», – вважають одні.

«Залиште іспит з історії для гуманітаріїв, це потрібно для їхнього фаху, іншим – необов’язково», «Нині починається реформа історичної освіти. От реформуєте – тоді й виносьте на екзамен», – вважають інші. 

Наталія Піпа, народна депутатка, членкиня парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій, співавторка законопроєкту 8228-2, зауважує: «Попри те, що я завжди була за максимальне навчання, зараз, розуміючи умови війни, перебування у бомбосховищах і подекуди неможливість навчання навіть онлайн, вважаю, що важливо залишити для обов'язкового тестування меншу кількість навчальних предметів, натомість більше дати за вибором учасників тестування».

Ну що ж, чекатимемо рішення парламенту. А поки його немає, раджу абітурієнтам не чекати ухвалення законів і звернути увагу на перелік навчальних предметів для НМТ.

Оксана Онищенко, оглядачка з питань освіти, для Освіта.ua